АНЕКДОТИ ПРО МОСКАЛІВ на сайті pidmanula.narod.ru
|
|
<<< 41-60 | 61-80 | 81-100 | 101-120 | 121-140 | 141-160 | 161-180 |
|
||||||||
121 |
Сорок років водив Мойсей євреїв по пустелі, та все дарма.
Сусанін зі своїми за пару днів впорався. |
|||||||||||||||
122 |
Під час війни перед боєм солдат-українець пише записку: "Якщо
вбьють, прошу вважити |
|||||||||||||||
123 |
- Як українською буде "паровоз"?
- Потяг. - Ага, від слова "потягнути", зрозуміло. І звучить... - А як російською "дупа"? - Жопа. - Хм... Теж красиво... |
|||||||||||||||
124 |
- Чому білі, переважно, добре стріляють, а негри швидко
бігають?
- Ну, напевно, історично так склалося! |
|||||||||||||||
125 |
Сидить чоловік вдома... Дзвоник у двеpі. Відчиняє - на
поpозі жид стоїть:
- Пгобачте, це не ви витягли вчога з пгогyбі євгейского хлопчика? - Hy я. - А шапочка, пгобачте, де? |
|||||||||||||||
126 |
Москаль, єврей, грузин і чукча летять на літаку. Раптом
літак
терпить аварію. Льотчик пояснює: "Треба стрибати, але в нас тільки чотири парашути. І вистрибнув. - Вай, вай! У мене дванадцять дітей, - сказав грузин і вистрибнув. Єврей запричитав: - Ми нація розумна, мені не можна гинути, - і вистрибнув. Москаль зітхнув: - Стрибай, чукча. Я, як самий хоробрий, залишуся гинути. - Навіщо гинути? - відповідає чукча. Я єврею рюкзак підсунув. Він розумний, по дорозі що-небудь придумає |
|||||||||||||||
127 |
Вибили німців з України. Повернулися солдати на рідну
землю.
- Ах, сволоти, усіх наших жидів побили. От доберемося до Берліна, тоді їхнім жидам пощади не буде!!! |
|||||||||||||||
128 |
У середу ранком сильний вибух відбувся в Ізраїлі в районі
Кфар-Саба.
За свідченням очевидців, біля мосту на шляху, що з'єднує арабські села Тайбе і Тиру, був висаджений великий автобус. Два ізраїльтянина одержали серйозні поранення. В вибуху також загинули 92 палестинця, що могли бути терористами-самогубцями. |
|||||||||||||||
129 |
Кацапка, пpоходячи мимо євpейского цвинтаря, подивившись
на дбайливо доглянуту
могилу, говорить з заздрістю: - Эх, живуть же жиди! |
|||||||||||||||
130 |
Папа Римський Іван Павло II приїхав з візитом у Німеччину
і вирішив зайти в
простий супермаркет. Зайшов, купив що хотів, виходить, а назустріч йому директор з букетом квітів. - Скажіть, ці квіти мені, тому що я Папа Римський чи я у вас мільйонний покупець? Директор: - Ні те, ні інше. Ви - перший поляк, що у нас нічого не вкрав. |
|||||||||||||||
131 |
На єврейському цвинтарі мати ховає малолітнього сина,
голосячи:
- І попроси, синочку, щоб Сарочка вийшла заміж. І ще попроси, щоб дядько Хаїм видужав. І щоб Натана не взяли в солдати... Нарешті стоїть поруч гробар не витримує: - Послухайте, шановна, якщо у вас стільки справ до Господа, треба було йти самій, а не посилати нетямущого хлопчика. |
|||||||||||||||
132 |
- Хаїм, у твоїй крамниці цвяхи є?
- Ні, цвяхів сьогодні таки немає. - А як Христа розіпнути, так знайшлися! |
|||||||||||||||
133 |
- Чому В. И. Леніна рідко запрошували на єврейські весілля?
- Він любив кричати "Гойка! Гойка!" Наречені дуже ображалися. |
|||||||||||||||
134 |
У думі Гусман - Жириновському
- Я вам як православний православному кажу: НЕ ГАНЬБІТЬ НАЦІЮ! |
|||||||||||||||
135 |
Київ. Стоять двоє. Підходить до них перехожий і запитує
- Как пройти на Крещатик. Йому у відповідь: - ??? Повторює питання англійською. - ??? Німецькою. - ??? Французькою. - ??? Не одержавши відповіді перехожий йде далі. Один чоловік іншому говорить: - Подивися, Петро, яка розумна людина! Скільки мов знає! - І це йому допомогло? |
|||||||||||||||
136 |
Дідусь укладає спати онука. У кімнаті на стіні килим,
а на килимі шабля висить. Онук,
засинаючи, показує на зброю: - Дiду, а це що? - Шабля. - Шо, #ля? - Спи, #ля! |
|||||||||||||||
137 |
Іван просить в Абрама карбованець у борг, обіцяючи через
місяць повернути подвійно, і в
заставу залишає сокиру. Коли Іван збирається іти, Абрам говорить: - Почекай, я дещо придумав. Адже через місяць тобі важко буде повернути відразу два карбованці, може ти краще половину заплатиш зараз? Іван погоджується, платить карбованець, йде додому і по дорозі думає: - Дивно! Карбованця нема, сокири теж, один карбованець я ще винний, і головне, що все правильно! |
|||||||||||||||
138 |
- Жінко, досить щотижня хату мазати - скоро жити ніде
буде!
|
|||||||||||||||
139 |
Українське село. Ніч. За столом сидять 4 чоловіка, на
столі 3 порожні пляшки й
одна - наполовину. Сидять вони 5 хвилин, 10, 15, 20.... Раптом десь удалечині загавкав пес. - Ну, мабуть за Шарика! |
|||||||||||||||
140 |
Гірське село в Карпатах...
В дворі під стодолою хазяїн розклав зброю. Протирає, змазує, любується... Навколо вертиться синок. Очі розбігаються, слинки течуть, руки чешуться... Нарешті не витримує: - Батьку, а дай-но з кулемета пострiляти! - А чого ж? Пострiляй... Синок тисне на гашетку, на мушці стодола, паркан, жбанки на паркані... нарешті кури. Кури з істеричним кудкудаканням розбігаються, та кулі все рівно бігають швидше. Через кіякий час над двором висить хмара порохового диму, двір посипаний пухом і пір'ям. Останнім був збитий старий півень при спробі перелетіти через дах. - А що, татку, файно? - гордо питає синок. - Файно, синку. - А можна ще гранату кинути? - Кидай, синку. Синок вибирає найбільшу і закидає в дерев'яний туалет. Через пару секунд гримить вибух, туалет підлітає метрів на п'ятнадцять, в дворі приземляються спочатку дошки, друзки, клаптики палаючої газети, потім жіночі тапочки. - А шо, татку, файно? - уже не дуже впевнено питає синок. - Та файно, синку - а то б дiсталося нам вiд мамки за кури... |
|||||||||||||||
<<< 41-60 | 61-80 | 81-100 | 101-120 | 121-140 | 141-160 | 161-180 |